- піднос
- —————————————————————————————підно́сіменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
піднос — ч. 1) род. у. Дія за знач. підносити. 2) род. а. Дерев яний, металевий і т. ін. плоский посуд для перенесення страв; таця. 3) род. а, заст. Подарунок, хабар … Український тлумачний словник
таца — піднос, таця [III] піднос [VI,VII,XII] … Толковый украинский словарь
відносити — I віднос ити ошу/, о/сиш, док. Закінчити носити. II відн осити о/шу, о/сиш, недок., віднести/, су/, се/ш; мин. ч. відні/с, несла/, несло/; мн. віднесли/; док., перех. 1) Несучи кого , що небудь, доставляти кудись або кому небудь. 2) Повертати,… … Український тлумачний словник
стябло — а/, с., діал. 1) Дерев яний ківш. 2) Піднос, таця. 3) Поміст, дошка в рибальському човні для складання сітей … Український тлумачний словник
таріль — ре/ля, ч. 1) Велика тарілка, кругле блюдо. || Декоративна тарілка. 2) рідко. Те саме, що тарілка. 3) Те саме, що таця I; піднос … Український тлумачний словник
таця — і, ж. 1) рідко. Те саме, що піднос 2). 2) Те саме, що таріль 1) … Український тлумачний словник
кабаре — (фр. хатина) 1. Фарфоровий або фаянсовий настільний прибор з невеликими ємностями навколо центральної посудини. На зламі XIX–XX ст. так називали також призначений для вина срібний комплект з графину і стаканів на підносі. 2. Артистичне кафе … Архітектура і монументальне мистецтво
бідність — [б’і/д( )н іс т ] днос т і, ор. д(‘)н іс т у … Орфоепічний словник української мови
відповідність — [в ідпоув’і/д( )н іс т ] днос т і, ор. д(‘)н іс т у … Орфоепічний словник української мови
вірогідність — [в іроуг’і/д( )н іс т ] днос т і, ор. д(‘)н іс т у … Орфоепічний словник української мови